Темно на землі, знищено усе. Місяць на човні світло нам несе. І моїх думок загубилась ціль. Кров наче струмок, відчуваю біль. Загубив себе, загублю і вас. Так, ця біль мене, потрібен тільки час... Загадкова гра, дізнаєшся сьогодні. Правил в ній нема – безодня...
Приспів: Втікай від цієї безодні! Не розумієш цього буття. Але знай, вона жива сьогодні, А вже завтра нове життя!
Намагаюсь я щось собі зробити, Щоб у світі цьому стало краще жити. І щоб мої сни були прозорі, Зараз навпаки – вони всі хворі, Обійми мене та не відпускай, Відведи туди, де насправді рай. Не зважай на дивні відчуття – Нам усім необхідне, каяття...
Дякую усім, хто мене почув І мої думки душою відчув. Безперечно час не стоїть на місті І чекати досить – прірва в місті. Темно на землі, знищено усе. Місяць на човні світло нам несе. Загадкова гра, дізнаєшся сьогодні. Правил в ній нема – безодня.