Десь, понад хмарами, в золотих гаях, Вітер тобі вказував дороги дивний шлях. Ти прилітала до мого вікна: Слухала, як тихо виграє струна.
П-в: Лети, лети далеко, птаха мого щастя. Тобі тут так нелегко, сковані зап’ястя. Лети, лети далеко від очей подалі Неси ці квіти золоті, зав’ялі.
Кожного вечора я тебе чекав, Чарівні мелодії я для тебе грав. Та почули люди твій прекрасний спів – Згубити забажали птаху моїх снів.
П-в: Не журися пташко, ти мене пробач. Краще відлітай, по мені не плач. Людям не віддам тебе, волю збережу. Краще відлітай, я тебе прошу. Лети, лети далеко, птаха мого щастя. Тобі тут так нелегко, сковані зап’ястя. Лети, лети далеко від очей подалі Неси ці квіти золоті, зав’ялі.