Перед Новим роком всі літа встають, Наче ненароком в пам*яті пройдуть. Я їх знову й знову, вже у котрий раз, Всі літа приношу до Христових ран.
Як у небі журавлі, що летять у вирій, Гомонять літа мої у молитві щирій. Їхні крила наче сніг. Хто їх міг обмити? Хто їх вибілити міг? – Ісус Спаситель.
Стомлено впаду я до Христових ніг В Ньому полікую років моїх біг. Хай вони тріпочуть, хай вони летять, За життя я буду Спаса прославлять.
Як святих дарунок новий рік прийму Дні його, як струни, серцем обійму. Мелодія чиста зрине в небеса. Там моя вітчизна, там мої літа