ПРИСПІВ (х2) Скільки про кохання ще історій не написано Я розкажу про свій театр, з однією актрисою Тільки ти що дня блукаєш у моїй голові І я не втомлюся писати ці для тебе пісні
Куплет 1: І знову в тіні ночі, написав я пісню для тебе Одна ти душу грієш, іншої мені не треба Готовий я слова із серця на весь світ прокричати Мені ніколи не набридне, лиш тебе кохати
І я не хочу мовчати про почуття ні хвилини Доки є на світі та, до кого серце так лине Я знаю що одне від одного з тобою далеко Тому давай хоча б я втішу тебе новим куплетом
Я знаю що наша історія суцільна дилемма То чарівна казка це, то безкінечна проблема Та як би там не було я надії не покидаю Знаю ми усе поборем, чесно, я відчуваю
Повір мені, я що хвилини, чесно хочу до тебе Ці кілометри що між нами, помотали вже нерви Мріями про тебе, з кавою просиджу до ранку Хочу я з тобою зустрічати кожен світанок
ПРИСПІВ (х2)
Куплет 2: Ти мені потрібна, правда, признаюся я щиро Хочу щоб ти знала, ти для мене сама красива Так обожнюю твої, глубокі зелені очі Я тону в них з головою, рятуватись не хочу
Ти мене так маниш, мов якась невидима сила Взяла верх над моїм серцем, душу заполонила І хочеться так назавжди ці вберегти почуття З надією, що в твому серці є ці теж відчуття
Давай забудем про усі наші старі негаразди Візьмемось за руки і в майбутнє підемо разом Ми усе здолаєм, буде ні по чому нам лихо Лиш дозволь наші життя писати на одну книгу
Тільки з тобою я відчув переплетіння душі Ти Моя муза, мій наркотик, крапля світла в пітьмі І під шалений стук серця,слова ці я промовляю Вікуля, чуєш рідна, я тебе так сильно кохаю!