Їде витязь крізь поле на білім коні, три зорі веде він при тонкім стремені. Хоч одну подаруй ти мені, брате, зорю, вибирай та послухай пораду мою: Перша сяє вдень, друга сяє вночі, третя має від казки чарівні ключі. Третя зірка казкова, затям-но лишень: казка часом коротша за ніч і за день.
Впала перша зірка - синьо вечір зацвів, впала друга зірка - день устав з-під снігів. Зникли витязь і кінь, я єдина стою, ой, піду я вимолювать третю зорю. Та замало світла, замало тепла, бо зоря, що найкраща, далеко була. Зникли витязь і кінь, я єдина стою, ой, піду я вимолювать третю зорю.
Перша сяє вдень, друга сяє вночі, третя має від казки чарівні ключі. Третя зірка казкова, затям-но лишень: казка часом коротша за ніч і за день. Та замало світла, замало тепла, бо зоря, що найкраща, далеко була. Зникли витязь і кінь, я єдина стою, ой, піду я вимолювать третю зорю.