На порозі дня нового, На світанні чудовім Лиш прокидається Від сну земля. Коли лиш сонце сходить, | Спішу до Тебе, Боже, | З довірою дитячою єства! | (2)
Приспів: А навкруги така краса, Збагнуть ніяк не можу я, Що це дарунок від Творця Тобі й мені! Ранковим сріблом мерехтя, Земля чекає від Творця Благословінь нового дня!
Я безмежно Тобі вдячний За цю милість, мій Боже, Яку в щедрості своїй Підносиш ти мені. За ранкову цю красу | І за те, що я живу, | І вклонитися ще можу я Тобі! | (2)
Приспів.
З серцем щирим в простоті З переповненням в душі Пісню вдячності несу Тобі! За безхмежну цю красу І за те, що я живу, І вклонитися ще можу я Тобі!