Ти друг мій найбільший, та чи хтілося цього? Ти приходиш у сні, та не говориш нічого. Ти буваєш, як квітка, одягнута в вранішній холод, А буваєш, як зірка, так далеко, що не видно нічого. Я хотів би дивитись в твої очі, безкрайні казково, Та зникаєш ти вранці, коли сон мій відходить...
Та я вдячний тобі, що хоч в сні ти приходиш, Що ми поряд тоді, коли зникає день, і з'являється новий. Завжди мріяв про те, щоб світанок з тобою зустріти, Але ти тільки сон...Мій сон... To Enn...