В’язень, ти вже не людина Ти тепер лиш номер, жертва безневинна Ти тепер з смертю наодинці Та вмирать не хочеш, у залізній клітці
Ти ще не вмер, і вже не живеш Шлях втратив ти свій і вже не знайдеш Ким же ти був Едмонд Дантес К им же ти був Едмонд Дантес? Ти пригадав молитви усі, Зміст в них ти знайшов, Боже спаси Боже спаси, хоч в пекло візьми Все краще ніж тут у клятій тюрмі
Знову в безодню летиш у пітьмі Цей шлях до волі, ти мусиш пройти Все що тримає тебе на Землі Це почуття, що не згасне в тобі Помста свята! Помста твоя!
Ти навіть не знаєш в чом завинив За що проклятий ти Богом й людьми За що позбавлений ти всього у житті Чому втратив надію на самоті?