Палає знов, самотня зірка за вікном Скажи мені, невже минув той дивний сон? Біль наче дзвін, в моєму серці відлунав Та не збагну, як Тебе втратив, я й не знав…
Що у душі, цей біль живе Щодня й щоночі він нагадує про те Що крізь роки і крізь віка Не в силах час згасить до Тебе почуття Я знов один, на самоті І плаче тихо вітер за вікном Впусти мене, я все віддам, за ніч з Тобою удвох, Cолодкішу за сон
Ми вдвох йдемо та поміж нами сірий птах Дозволь мені знайти себе в твоїх очах В твоїх очах дозволь залишитись мені Тобі віддам я все, останній подих свій в житті
Навіщо серце стискається щораз Коли згада ту ніч, що поєднала нас Думки нестерпні, з Тобою щодня Хтось інший поруч, а не я Шепоче він Тобі слова І в час коли згаса зоря, Ти не одна
Навіщо серце стискається щораз Коли згада ту ніч, що поєднала нас Знов спалах болю – благаю я Вгамуй цей біль, торкнися скронь Та простягни свою долонь Немов молитва з вуст зліта Tвоє Iм’я…