Серце Завмирає коло них Вони проникли в мою душу Ти причаїла в них добро Прозорість неба в них втомила Вони мов океани сині Ти ними глянула в мій бік Я наче погляд твій вловив Ті твої очі, зорі серед моїх снів Я не залишу місця тиші Коли вони у крилах неземних Вони пронизують без тями Хвилюють душу і вогонь Вони мов серце моєї дами Все такі щирі і твої Я знав що стежки долі ще зійдуться У миті є своє життя Я мріяв про те ясне сонце Що в тих очах так все світило Хвилею накрило мою ніч Вона у них така красива Мій янгол, милий, неземний…