Ти спалиш дім, за ним ти спалиш місто...( автор - Богдан Рапп)
Ти спалиш дім,за ним ти спалиш місто . Подує вітер курявою попіл . І все згорить кругом,а на тім місці, Лиш пустота,та й пустоти не буде потім . Підем з тобою я і я по ньому . Крізь попелисті купи ми проб“єм дорогу . З життя того у мене пляшка віскі . Воно все знає , що на цьому місці – Було колись . Боюсь її відкрити . А то згадаю все і знов почну любити . Як і люблю . Та ставлю межу . Своїм думкам весь час я брешу . Йдучи ми плачем , рвемо фото . І ось загрузли у болото . А ти чекав цієї миті . Сказать слова сльозами вмиті : «Куди б не йшов , і не тікав по світу . Та все б лишив , спалив все за спиною . Не вмиєш руки не забудеш . Бо кожен раз , береш себе з собою ...»