Я вже не хочу більше себе, Мені потрібно більше НАС - Мені вузьке то простирадло, Що криє все моє від тебе… Пробач… мені потрібно більше НАС.
Мені потрібні твої очі, Щоб бачити лихе в собі, Щоб бачити і все важливе Для нас щомиті у житті.
Мені потрібні твої руки, Щоб доторкнувшись їх одраз Ми знали, що давати, й брати Єдиний рух крізь спільних НАС.
Я вже не хочу більше себе, Бо ми почалися із НАС. Одному серця свого мало, Бо знає такт і розмір неба Пробач, воно.. так тихо-тихо просить НАС.
Щоб ми в думках і в кожнім слові Тримались кріпко, як одне, І може так і може тόді На Землю Бог усміхнений зійде.
Мені не треба більш для себе, Мені потрібно більш для НАС - Тоді і часу й простору навколо Не буде вже, а буде в нас. Пробач…
Мені не треба більш для себе, Мені потрібно більш для НАС - Мені вузьке то простирадло, Що криє все своє від тебе… Пробач… Нам так потрібно більше НАС.