Вертатись пізно. Вже гра – як битва… На зміну пісні Прийшла молитва.
Сніги заснули Під гру на лютні. Уже минуле Стає майбутнім.
Душевне серце Зробилось дзвоном. Є сто інерцій. Одна корона, Одне кохання, Одне безгрішшя. І мить остання За міт миліша. За мед світліша, За біль чесніша – Найбільша тиша, Остання тиша.
Там вітер вічний, А зірка смертна. Сорочка свічки Об світ подерта.
Вертатись пізно, Бо гра – як битва… На зміну пісні Прийшла молитва.