Помишляйте, человєци, всякій час о смерті Скількі б не жив на цім світі треба буде вмерти. О багатстві і роскошах всєгда помишляєш, Коли прийде смерть по душу ти того не знаєш. Коли прийде смерть по душу нельзя откупиться: Махне косой - ступай за мной, вольно суєтиться. Все багатство, всі роскоші складаєшь у суми: Кому вони дістануться нема в тебе й думи. Все багатство, всі роскоші й суєту оставиш, Тільки гріхи й діла свої Судії представиш. Як задзвонять й усі дзвони по смертній годині Скажуть люди вічна пам'ять по моїй кончині. Всі сродники, приятелі тіло провожають Ангели-хранителі душу зустрічають. Всі сродники, приятелі до дому вертались, А ангели-хранителі за душу сражались. Ішла душа по митарству за гріхи страдати Не поможуть гріхам моїм ні отець, ні мати Не поможуть гріхам моїм ні браття, ні сестри А поможе милостиня, що я подавала... Лежить душа обнажена, а тіло потліло, Ведуть душу на Суд Божий за всякоє діло.