Помишляйте, человєци, всякій час о смерті Скількі б не жив на цім світі треба буде вмерти. О багатстві і роскошах всєгда помишляєш, Коли прийде смерть по душу ти того не знаєш. Коли прийде смерть по душу нельзя откупиться: Махне косой - ступай за мной, вольно суєтиться. Все багатство, всі роскоші складаєшь у суми: Кому вони дістануться нема в тебе й думи. Все багатство, всі роскоші й суєту оставиш, Тільки гріхи й діла свої Судії представиш. Як задзвонять й усі дзвони по смертній годині Скажуть люди вічна пам'ять по моїй кончині. Всі сродники, приятелі тіло провожають Ангели-хранителі душу зустрічають. Всі сродники, приятелі до дому вертались, А ангели-хранителі за душу сражались. Ішла душа по митарству за гріхи страдати Не поможуть гріхам моїм ні отець, ні мати Не поможуть гріхам моїм ні браття, ні сестри А поможе милостиня, що я подавала... Лежить душа обнажена, а тіло потліло, Ведуть душу на Суд Божий за всякоє діло.
Помишляйте, чєловєци, всякий час о смерті, Скільки б не жив на цім світі – треба буде вмерти.
О багацтві і розкошах всєгда помишляєш, Коли прийде смерть по душу – ти того не знаєш.
Коли прийде смерть по душу – нельзя откупиться, Махне косой, ступай за мной, полно суєтиться.
Все багацтво, всі розкоші складаєш у суми, Кому вони дістануться – нема в тебе думи.
Все багацтво, всі розкоші, суєту оставиш, Тільки гріхи, діла свої Судії представиш.
Як задзвонять усі дзвони по смертній годині, Скажуть люди: вічна пам’ять по моїй кончині.
Всі сродники, приятелі тіло провожають, А ангели-хранителі душу зустрічають.
Всі сродники, приятелі додому вертались, А ангели-хранителі за душу сражались.
Пішла душа по митарству за гріхи страдати, Не поможуть гріхам моїм ні отець, ні мати.
Не поможуть гріхам моїм ні браття, ні сестри, А поможе милостиня, що я подавала.
Лежить душа обнажена, а тіло потліло, Ведуть душу на Суд Божий за всякоє діло
Помышляйте, человецы, всякое время о смерти Сколько бы не жил на этом свете надо будет умереть. О богатстве и роскоши всегда помышляешь, Когда придет смерть по душу ты того не знаешь. Когда придет смерть по душу нельзя откупиться: Махнет косой - ступай за мной, вольно суетиться. Все богатство, все роскоши складываешь в сумки: Кому они достанутся нет у тебя и мысли. Все богатство, все роскоши и суету оставишь, Только грехи и дела свои Судии представишь. Как зазвонят во все колокола по смертном часе Скажут люди вечная память по моей кончине. Все сродники, приятели тело провожают Ангелы-хранители душу встречают. Все сродники, приятели домой возвращались, А ангелы-хранители за душу сражались. Шла душа по мытарствам за грехи страдать Не помогут грехам моим ни отец, ни мать Не помогут грехам моим ни братья, ни сестры А поможет милостыня, что я подавала ... Лежит душа обнажена, а тело истлело, Ведут душу на Суд Божий за всякое дело.