Удовицю я любив, Подарунки їй носив: Носив сир, носив масло, Носив свічки, носив стрічки, Носив я їй черевички, Носив я їй з медом мак — Ось воно як! Носив жито і пшеницю, Кукурудзу й чечевицю, Індичата і курчата, Гусенята й поросята, Носив я їй грошенята За чорнії бровенята — Ось воно як! А раз таке теля припер, Таке важке, що чуть не вмер. Вона ж мені ізмінила І панича полюбила. Коли б, сказать, було за що, А то сущеє ледащо, Що тільки тьфу! Підожди ж ти, вража бабо, Я до тебе примандрую, На все село кричатиму, Що є сили гукатиму: — Верни мені те, що з’їла, Верни мені усе ціле, Верни мені з медом мак — Ось воно як!