Про істини вам розповім, провірені ділом і часом, По краплі збирались вони і є найдорожчим багатством. Родився…“Як жити скажіть? ”- питає у старших дитина, Весь досвід, знання донесіть і правді навчіть свого сина.
Поради дають, хтось урок, ще книжка є й праця гартує, І ось ти сил повен синок, все знаєш, умієш, міркуєш. Ростіть, підкоряйте світи, потрібно чужому навчатись, Але ще Тарас нас просив, ніколи свого не цуратись. Мілан, Лондон, Гамбург, Нью-Йорк - і там прославляйте країну, Німецька, англійська - а що?! Лиш не забувай солов’їну.
Істина, істина є!
"Чим дальше у ліс - більше дров", - так мудрість народна говорить, Життям я немало пройшов - це радості школа і горя. Себе перевірив на міць, кидало і в полум’я, й воду, Порядність за правило взяв і не заплямив свого роду.
Істина, істина є!
До хати запрошу гостей, повага моя вам і шана, Все краще поставлю на стіл, так вчила мене моя мама. Велика є наша сім’я, що спокій знала і тривогу, Але був завжди голова, він вірну шукав нам дорогу.
Таким був мій дід, тато був, тепер я найстарший в родині, Коли я піду на покій, мене син достойно замінить. І в нього є син – мій онук, невинний, як те ангелятко, Надіюсь, що буде і він, як прадід, дідусь і як татко.
Не буде ніколи в сім’ї , як в байці “Рак, лебідь і щука”, Так хочуть лише вороги, так легше розставити плута. Але, якщо хтось зазіхне на неньку, дружину, дитину, На нашу свободу й життя - ми гідно розправимось з ними.
Істина, істина є!
І ти, Україно, тримайсь, у єдності вся твоя сила, Один має бути глава – рак, лебідь і щука – могила. Княгиня, Мазепа, Богдан, УПА проти неї Червона, Історія, ох не проста, заплутатись легко, небого.
І хто ми такі, щоб судить пращурів наших славетних, Коли кожен другий із нас, в полоні своїх справ безчесних. То з себе почати якраз, візьми ці слова в допомогу, Послухай, подумай, зроби, подякуй своєму ти богу.
Істина, істина є! Істина є.
Про істини вам розповів, провірені ділом і часом, По краплі збирались вони і є найдорожчим багатством.