Em C H7 Em Плекала, ростила матуся синів C G H7 Em Людям на радість, на втіху собі, C G H7 Em Настала пора у дорогу збиратись C Am H7 Em Збирає і просить її памятати.
Керуйтесь любовю, тримайтеся разом Миру і спокою також вам бажаю Живіть діти дружно і я буду рада Бо це важливіше ніж злато і слава Тримайтеся разом за вас я молюся Розбрат не винесу, цього боюся
Забули орлята про своє гніздо Про маму рідненьку і ніби на зло Гризуться за злато, за владу і славу Про дружбу забули і про повагу
А їхня матуся все бачить й мовчить Тому що не може уже говорить Лиш стогін здалека почули сини Згадали про матір, що не берегли
І ось тобі розбрат, не в тім лиш - печаль А ще й в тім що бачить мама на жаль Серце щемить і навпіл голова Забули про мудрі важливі слова Серце щемить і навпіл голова Забули про мудрі важливі слова Тримайтеся разом за вас я молюся Розбрат не винесу, цього боюся Розбрат не винесу, цього боюся Тримайтеся разом за вас я молюся
Пробачте нам мамо шепочуть - сини Тільки з роками мудрішаєм ми Шануй свою неньку, бо рідна вона А то чужа стане і ти сирота