На південь - галичани, На заході - поляки, Литвини та кияни, А між ними - волиняки. І там, де ліси дрімучі, Річки й озера сині, Де пагорби і кручі Великої Волині, У тім чарівнім краї Зродились дивні люди, Яких ніде немає Й ніколи більш не буде!
Приспів: Бо-бо ми є волиняки | І нам усі до сраки! | Бо-бо ми є волиняки | І нам усі до сраки! | (2)
Підступні та нахабні, Веселі та кмітливі, Коли потрібно - вправні, А як прийде час - сміливі, І хто б там не трендів, Мовляв, вони погані, Ми знаємо самі, Що ми люди не останні, У будь якому стані Ми тримаємо фураж, І тут, пани та пані, Подавайте екіпаж!
Приспів.
Ніхто не винуватий, Що ми люди специфічні, Але варто врахувати Ще й фактор історичний, Скажу не для подяки Одну важливу річ, Що саме волиняки Заснували першу Січ! І як ти застряг на Волині, Практично кожен окупант, Адже саме на Волині Зародилася УПА!
Приспів.
Один учений нині, Тверезим а чи п'яним, Сказав, що із Волині Пішли усі слов'яни. Ти бач, якого дива, Накопали небораки, Тож виходить, що можливо Всі слов'яни - волиняки!