Без тебе навіть дихати не можу,
Не бачу світла сонця угорі,
Молюсь! Але не чую голос Божий,
Не розрізняю звуки й кольори.
Без тебе взагалі я не існую,
Без голосу твого нема життя,
Своєю кров`ю твій портрет змалюю,
Щоб не пішов твій образ в небуття.
Щоб через п`ять чи десять тисяч років,
Знайшов його допитливий шукач,
Та відтворив детально крок за кроком
В тім полотні - душі моєї плач.
То буде мій останній подарунок,
Останнє у любові зізнання
За знищений тобою мій розсудок,
Коли раптово зник одного дня.
Будулуц Дария - еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3