Якось він її залишив просто-просто Посеред пустого міста, на зупинці. Мегаполіс схожим став на тихий острів: Де юрба - там хвилі сині, хмарки Ниці.
Стало темно і самотньо, та згодом Їй птахи з дерев гукнули: "Пусте це". Шепотіло листя "Смішна та втрата, Не сумуй, сестро, - кращого варта".
Почуття напрокат, мов стріли гострі. За ударом удар - все по під серце. В цьому світі з тобою ми тільки гості, Ні секунди не згай - не повернеться.
Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце моє. Шукай мене там де біль мене. Ось, де я є. Де всі мої є. Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце твоє. Шукай мене там де біль мене. Ось, де ти є. Де всі твої є.
Вогні великих міст так схожі на рай-рай. Манять і кличуть тебе і мене. Дівчинко, будь собою, на все зважай. Чуй голоси шепочуть: продай душу, продай-продай-продай.
Почуття напрокат, мов стріли гострі. За ударом удар - все по під серце. В цьому світі з тобою ми тільки гості, Ні секунди не згай - не повернеться.
Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце моє. Шукай мене там де біль мене. Ось, де я є. Де всі мої є. Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце твоє. Шукай мене там де біль мене. Ось, де ти є. Де всі твої є.
Ось, де я є. Де всі мої є. Де я є. Де всі мої є. Де я є. Де всі мої є.
Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце моє. Шукай мене там де біль мене. Ось, де я є. Де всі мої є. Шукай мене, там де біль мине. Між зла людей не є місце твоє. Шукай мене там де біль мене. Ось, де ти є. Де всі твої є.