Не замовкають, шумлять вокзали, Далекі далі зовуть до себе, І знов дорога, і знову шпали, Неначе сходинки в високе небо. Приспів: Летить наш потяг, немов жар-птиця, Крізь темінь ночі назустріч дню, Південно-Західна залізниця, Ти крізь долю пролягла мою. Без відпочинку багато років, Зима чи осінь, весна чи літо, І знов дорога, і знов неспокій, Та ми без цього вже не можем жити. Приспів І нам не треба чужої слави, Бо залізниця і в свято, і в будні, Вона єднає міста й держави, Веде з минулого у майбутнє. Приспів Ти крізь долю пролягла мою... (2)