Розрослася ліщинонька густо, По ній жовтий цвіт. Розбилося в миленької люстро На дванадцять літ.
Підоймила ліщинонька вгору Зелене гілля. Зажурилась мила, що не скоро В неї весілля.
Приспів: Не сип, мила, скла, Ой, не сип, мила, скла під червоную рожу, Бо до неї я, Бо до неї я приступити не зможу. Не сип, мила, скла, Ой, не сип, мила, скла да й під рожу під ружу, Бо з неї квіток, Бо з неї квіток я зірвати не здужу.
Зародила ліщинонька рясно - Злото, не горіх! Здогадалась дівчинонька вчасно, Що любов - не гріх.
Потихеньку трясу ліщиною - Мила зо мною... По горішки пішов з дівчиною - Верну з жоною!