Давним уже давно, росте у нас це зло, Про нього всі говорять і мєчтають. Раніше оце зло, лежало і було, Біля грудки у бабусі в старій хаті. Вона ходила в ліс, грибочки позбирать, Як було місце в кошельку, бурштину добирать. Бурштин це є смола, недуже і тяжка, Не важко було нести, щоб зимою не замерзти.
Приспів: А ми багатими стать рішили, Потратимо ми всю нашу силу. Ми знаєм міста, де багатство наше, Воно чекає, воно чекає. А ми у руки візьмемо лопати, І підемо ми туди копати Ми станемо дуже-дуже багаті, Природа нас кличе взять лопати.
Рішили ми опять бурштину накопать, Продать його дорожче, щоб дорогу полатать. А ще треба зробить, лісочок посадить, Щоб ми були багаті, грибочки позбирать.
Приспів.
Ой, тоже-тоже-тоже, нащо це схоже-схоже, Нам грабувати себе негоже. А що ж і ще робити, щоб нам хоч як прожити, Виходить самі правителі.