Я покохала тебе восени, Жовте листя з дерев опадало. Літо бабине йшло у солодкі сни, А кохання моє розквітало. А кохання моє, а кохання моє, А кохання моє розквітало.
Приспів: Коханий, дивлюсь на небо – в синій далі срібний зореплав. Коханий, це ніби той наш пам’ятний осінній листопад. Коханий, не плачу я, бо не поверну спалену зорю. Коханий, лиш вітер-спогад навіває про любов мою. Вітер хмаринку небом жене, гляну на неї - бачу тебе. Знов придивляюсь, – я бачу тебе, тебе! Жайвір співає - тугу жене, поле шепоче, чую тебе. Знов прислухаюсь, – я чую тебе, тебе!
Я покохала тебе восени, А птахи готувалися в вирій. А кохання моє, наче гомін весни, Вигравало на ноті щасливій. А кохання моє, а кохання моє Вигравало на ноті щасливі.