Am G На цвинтарі забутому сільському F E Похилені від старості хрести... Am G Тут почесті не віддають військові F E І мало хто приходить вже сюди... A7 Dm Десь тут лежать батьки моєї мами, G C E7 Її маленький братик поруч спить.. Am G А скільки їх, від голоду померлих, Dm E7 Am По всій країні в могилках лежить...
Приспів: F G C Am Коли вони вмирали, їм дзвони не дзвонили, F G Am Були уже спаплюжені церкви.. F G C Am Лише земля стогнала, коли дітей ховали F G Am E7 І зорі тут вмивалися слізьми!
Холодний і голодний тридцять третій Пройшов над Україною мов смерч... За більшовицьких тих страшних совєтів Розмахувала тут косою смерть. Вмирали люди з голоду, а десь зерно гноїли, Вказівки із Кремля такі були: Чим менше українців залишаться живими, Тим ліпше буде з них мотузки вить.
Приспів.
Коли з трибун я слухаю промови, Як хороше було в союзі жить, Про те, що не потрібно нам української мови, За всіх, за нас, душа моя болить. Ні, їм не повернути часів отих проклятих, Я вірю, над країною ше сонечко зійде... І заживемо всі ми привільно і багато, І Україна моя розцвіте!