08.05.09 04:00 «А»: ПІСНЯ «ХЛІБ» (Валентина Александрова)
Четверта ранку, я іду робити хліб, Щоб до світанку він рум’яний бути зміг, Щоб дивувались і сусіди і сім’я: Хліб - наче сонце, біля сонця промінь – я.
Дорога хліба йшла від поля до стола, Був хліб в зернині, а зернина та мала, Вона лягала із подружками в ріллю, І споживала труд і піт, і світ-зорю.
Росли зернинки, зеленіли навесні, І усміхались колосочками мені, Гриміла злива, жайвороночок співав, Шуміла нива і комбайн на старті став.
Під синім небом – золотистий чистий лан, Зібрать все треба, то важливий дуже план, Все до зернинки – нашим предкам данина, Ота хлібинка – наче реквієм вона.
Про неї мріяв споконвіку селянин, Хліб – запорука найщасливіших годин, Хліб, наче сонце в кожній хаті хай сія, І радість буде, і здоров’я, і сім’я.