Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали — Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя!
Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили — Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя!
Чи я в полі не пшениця була, Чи я в полі не зерниста була? Взяли ж мене та й пожали І в снопики пов’язали — Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя!
Чи я в батька не дитина була, Чи я в батька не кохана була? Взяли ж мене заміж дали І світ мені зав’язали — Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя!
Чи не було річеньки утопитися, Чи не було кращого полюбитися? Були річки — повсихали, Були кращі — повмирали — Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя!