Давно, як світ, за сім століть, Ой, да було-було, ой, загуло-гуло, Все почалось з дівочих слів: Чом ти не прийшов. Як би ти знав, як я ждала, Ой, не ждала-ждала, о, не дожда-дождалась, Та не знав ти, що від мене не втекти, Не замести сліди...
Приспів: Тебе я знайду, тебе украду, В ліс темний заведу - І з розуму зведу, Тебе я знайду, тебе украду!
Коханий мій, немов зімлів, Ой, а, коханий твій дійсно таки зімлів, Бо я прийшла, його знайшла, А він не чекав. Як соловей він заспівав: Люба моя-моя, все поясню тобі я, Місяць в трави ліг Ммісяць впав мені до ніг, Ти знов від мене втік...
Приспів. (2) Тебе я знайду, тебе украду, В ліс темний заведу - І з розуму зведу, Тебе я знайду, тебе украду!