Заснули мальви бiля хати, їх мiсяць вийшов колихати. I тiльки мати не засне, мати не засне, жде вона мене. I тiльки мати не засне, мати не засне, жде вона мене.
О, мамо рiдна, ти мене не жди, менi в наш дiм нiколи не прийти. З мойого серця мальва проросла і кров'ю зацвiла. Не плач же, мамо, ти ж бо не одна - богато мальв насiяла вiйна. Вони шепочуть для тебе восени: "Засни, засни, засни, засни..."
У матерiв є любi дiти, а у моєї - тiльки квiти. Самотнi мальви пiд вiкном, мальви пiд вiкном заснули вже давно. Самотнi мальви пiд вiкном, мальви пiд вiкном заснули вже давно.
Як зiйде сонце - вийди на порiг, всі люди вклоняться тобi до нiг. Пройдися полем - мальви буйних лук торкнуться твоiх рук. Життя, як пiсня, що не вiдзвенить, я в мальвi знов для тебе буду жить, Якщо ж я ласку не встигла принести - прости, прости, прости, прости...