Не питай себе, чому так? Чи відповідь знаєш? Більш немає слів, ні думок, а ти зволікаєш. Так тільки час, знає усе – хто ми такі Що кожен з нас, в цей світ несе, він знає собі. Пр. Не чекай, далі іди Час веде тебе довгим шляхом життя Все знаєш ти Розбуди себе, ти це зможеш Сонце променем, диким полум’ям, спалахне почуття Щастя поруч вже, відчини йому двері - в своє життя.
Сонце у душі, маєш ти, Ті променів ріки. Спалють ті мости, що тебе що боюсь зустрінуть Чуючи ритм, серцебиття , не зволікай. Знай що нема більш вороття Ти тільки знай
Новий день приде туди Де ти, чекаєш його, пусти його в серце своє.
Спалахне почуття, щастя поруч вже відчини йому двері в своє життя.