І слово лилося, і пісня лунала,
Як мама любов в моє серце вливала,
Як мама любов в моє серце вливала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як мама любов в моє серце вливала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як татова мудрість мене осявала,
Як татова мудрість мене осявала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як казка бабусина світ чарувала.
І слово лилося, і пісня лунала,
Як казка бабусина світ чарувала
І слово лилося, і пісня лунала,
Як мудрість дідусева в душу лягала,
Як мудрість дідусева в душу лягала.
Мій корінь глибоко в роду проростає,
То й мова квітує і пісня лунає,
То й мова квітує і пісня лунає.
Живе наша мова від роду й до роду,
Нема їй краю, нема переводу.
Живе наша мова від роду й до роду,
Нема їй краю, нема переводу.
Живе наша мова!
Валерій Маренич еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1