Ще одна весна в літо відійшла,
Голосна луна, гей, степом полягла.
Сива ковила, гей, в білім тумані
Долю сповила мені.
Доленько моя, чом це ти в журбі,
Жду на тебе я при крутім горбі.
Я ж тобі подам, гей, коні вороні.
Тільки посміхнись мені.
Постелю мости понад береги,
Чотири світи, гей, будуть навкруги.
На мої луги, гей, де траві рости,
Посміхнися, доле, ти.
Де ж це ти була, коли танув сніг,
Чом не принесла, гей, весну на поріг?
Із яких доріг, гей, в рідній стороні
Посміхнешся ти мені?
Валерія Хоменко еще тексты
Другие названия этого текста
- Эрнест Дерябин - Посміхнися, доле (И. Поклад - М. Ткач) (1)
- Валерія Хоменко - Посміхнися доле. (0)
- Эрнест Дерябин - арифчик╭∩╮(︶_︶)╭∩╮ (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3