Не питай «чому»… Вже вкотре випадково губляться ключі, я знову стою на порозі твого дому, пригортаю словом, зігріваю поглядом…
Не питай, бо не знаю чому
молитви зцілюють, чому дощі не припиняються у цьому місті,
чому обіцянки часом не виконують,
шрами ніколи не зникають,
а сьогодні більше не повториться.
Не питай «навіщо» промовляю щоранку одні й ті самі слова,
неначе молитву, наче мантру, наче правило,
щоб випросити, виносити, вивчити, повірити,
мені б лише приміряти твого смутку,
лише помітити твою втому.
Не питай «як довго» чекати листів…
вісників поганих новин та життєвих архівів,
я ж не знаю,
як довго затягнеться ця зима,
як довго триватиме твій сон цієї ночі,
я ж просто пишу
і навіть не знаю, як боляче часом ранять рядки,
як довго печуть сліди на твоїй шкірі,
але ти… не питай, не питай
«чому прокидаюсь поруч, навіщо зявився в твоєму житті і як довго любитиму?»
не питай, бо
я не те, що не знаю відповідей,
я взагалі не шукаю цих питань.
https://vk.com/rifmoteror
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1