Іван Байдак - Дихай | Текст песни

• Тексты песен
• Іван Байдак
• Дихай

Дихай повільно, дихай розмірено,
неначе час вимірюється твоїми видихами,
наче світло народжується твоїми пробудженнями,
а ранок розпочнеться затемненням сонця.

Дихай тихіше, дихай в пів голосу,
пітьма розвіється кривими лініями,
пройдеш повз забуті втрачені сторони,
правду розпишеш на тілі незнайомими літерами.

Все стреться, все загубиться,
пам'ять затопить морською водою,
Ми, зрештою, також забудемось, також заблудимось,
так й не зумівши стати «собою»…

Знову руйнуєш рамки дозволеного, знову зазіхаєш на межі жертовності,
бо знаєш, що щастя завжди заборонене,
правда двозначна, задоволення зболене.

Не встигаю відкритись навстіж приреченості,
не смію будити твою сонну чутливість,
ти знову ступаєш короткими кроками,
ти знову лиш загадка, сон та мінливість.

Ти знову ідеш швидкоплинними кадрами, без пауз та сумнівів, жодних зупинок,
життя пройшло з болем, громом та грозами,
черговістю сумнівів, зрад та помилок.

А я все оглядаюсь назад та в сторони,
ховаючи погляд, уникаючи докору,
ковтаючи присмаки болю солоного
я тихо маскую прояви сорому…

Дорога у одвічне повернення протікає численними втратами,
а тіло наповнене вірусом хворих мотивів,
і поки тінню важкою дощ падає на стомлену землю,
ця осінь протікає у венах чорнильними фарбами,
якщо осінь на завтра виявиться звичайнісіньким маревом,
ти лише дихай спокійно, дихай розважливо…

Іван Байдак еще тексты