Іван Байдак - Жінка, про яку ти говориш в минулому часі | Текст песни

• Тексты песен
• Іван Байдак
• Жінка, про яку ти говориш в минулому часі

Тільки уявити:
скоро ти говоритимеш про неї в минулому часі,
згадуватимеш як мимовільну слабкість чи непритомну залежність.

Скоро вечір цей загорнеться спомином у її волоссі та загубиться у глухій пам’яті старих стін.

І її не стане.
І її не буде.
Ти сам цього захочеш.

Завтра вона стане скупою буденністю.
Здаватиметься надокучливою звичкою
чи нагадуватиме про себе бутафорною самотністю

І її не буде…
Її не буде!

Ти забуватимеш її фрагментами та відпускатимеш деталями,
допоки вітер не зітре сліди чи хвилі не сховають останні спогади.
Спочатку запах, потім дотик, згодом відвертісь поглядів та інтимність ваших розмов.

А поки вона застеляє твою постіль,
поки вона засинає в спокої
і готова розчинитись в твоїх очах.

А поки у вас спільні плани.
Спільні погляди і спільний напрям.
А поки між вами ще стільки не сказаного,
ще стільки всього нездійсненого,
яке обов’язково все зіпсує - і стане байдуже,
що було зроблено, чи що було пройдено,
бо одна зірвана фраза
миттю заперечить пасажі твоїх почуттів,
зачепить живе і зробить його безповоротно мертвим.

І її не стане.
Її не стане.

Бо потім вона обернеться спиною, а ти не зможеш знайти сил,
скажеш, що:
думки не панацея і тобі вистачить повітря,

тільки завтра обов’язково настане,
а вона залишиться лише жінкою, про яку ти говориш в минулому часі.