Паралельність образу людства, облишеного на землі Правдою у власті Неправди, і сиріт, полишених матір’ю, притягла до себе поетичну уяву співців — обличителів Неправди, і псальма привернула до себе різні деталі сирітства й апофеози матері, які належали до теми про сирітство. Ся тема спеціально оброблюється в дуже популярній псальмі про сирітку. Я наведу її в східноподільському (брацлавському) записі Боржковського, додаючи варіанти з галицьких записів 1 і справляючи явні помилки: