Коли я згадую тебе, моя уява знову в сни мене несе Де з висоти зірок холодних бачу я все те Що було і не було в нас, в той час.
В той час, коли я ще не знав, що Спокій свій і душу – я тобі віддав, А теплий вітер нам про небо розказав, І я складав вірші про нас, в той час.
Приспів: Ти не посмієш знищити любов Ти не посмієш відказати знов Ти так хотіла зупинити час, Але доля зла сказала все за нас
Ти так, як дощ, ти як холодний сніг Ти плачеш, а я хочу чути сміх Такий щирий сміх, який чути так далеко І високо, що аж не видно оком.
Так зле, коли бракує теплих слів Але й без них я досить зрозумів Під колір ночі ти малюєш дні І я з ними як і ти на самоті
Знайди в моїх словах свою вину І я тоді мости всі попалю Заради нас двоїх в такому злому світі Де чорні дні, і чорні навіть квіти.
2. Не було ночі, ані дня яких я хотів І вже десь впала зірка з неба, голос мій відлетів Забуду я твій запах і твій колір темних очей В яких не видно вже нічого, крім холодних ночей
Гарячих губ – холодний присмак я собі нагадав Дорогу вибрав вже давно, але куда я не знав І тільки дощ холодний мої квіти десь поливав І їх на чорно малював.