Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі,
Повій, вітре, опівночі. (2)
Між горами там долина,
Там біленькая хатина;
В тій хатині - голубонька,
Голубонька - дівчинонька. (2)
Повій, вітре, до схід сонця,
До схід сонця, край віконця.
Край віконця постіль біла,
Постіль біла, дівка мила. (2)
Зупинися тишком-нишком,
Над рум'яним білим личком.
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила - подивися. (2)
Як спить мила, не збудилась -
Нагадай їй, з ким любилась.
З ким любилась і кохалась,
І кохати присягалась... (2)
Як заб'ється їй серденько,
Як дівча зітхне тяженько,
Як заплачуть карі очі,
Вертай, вітре, опівночі.(2)
А як мене позабула,
Як нелюба пригорнула -
Ти розвійся край долини,
Не вертайся з України... (2)
Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину.
Де покинув карі очі,
Повій, вітре, опівночі. (2)
---------------------------------
Вітер віє, вітер віє;
Серце тужить, серце мліє...
Вітер віє, не вертає,
Серце з жалю завмирає. (2)
Іван Козловський еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1