Стоїть гора високaя,
А під горою гай, гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справ ді рай.
Під гаєм в'ється річенька,
Як скло, вода блищить, блищить,
Долиною зеленою,
Куди вона біжить.
Край берега, у затишку,
Прив"язані човни, човни,
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони.
Що пройде красне літечко,
Повіють холода, холода,
Осиплеться їх листячко,
І понесе вода.
Ой, річенько, глубоконько!
Як хвилечки твої, твої,
Пробігли дні щасливії,
І радощі мої.
До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна, весна.
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
Стоїть гора високая,
Зелений гай шумить, шумить,
Пташки співають голосно,
І річенька блищить...
Як хороше, як весело
На білім світі жить, жить!
Чого ж у мене серденько
І мліє, і болить?
Болить воно та журиться,
Що вернеться весна, весна.
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!
Іван Козловський еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1