В полум"ї вічнім, загадковім,
в крові гарячій моїй крові,
в серці глибокому, живому,
розставила ти свої пастки...
Я іду і падаю в обійми.
Перша пастка, і наче доволі приємна.
Далі йду і виростають високі стіни.
Треба вибратись з лабіринту до темна.
В очі, у карі мої очі
сиплеш піском свою красу,
неначе я осліп. Я хочу
тебе і в рай тебе несу.
Я іду і падаю в обійми.
Перша пастка, і наче доволі приємна.
Далі йду і виростають високі стіни.
Треба вибратись з лабіринту до темна.
Я іду і граю твоїм тілом.
Ти найкращий мій музичний інструмент.
Губи, пальці, отвори і діри.
Та навколо тихо, нема аплодисментів.
Іван Лузан еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2