Пролягла дорога від твоїх воріт До моїх воріт, як струна. То чому згубився твій самотній слід – Знаєш ти одна, ти одна.
Зимна осінь ще той слід листям не накрила, Бо до тебе навесні я повернусь, мила. Твої руки я візьму знову в свої руки, Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.
Приспів: Не ховай очей блакитний промінь, Заспівай мені в останній раз. Пісню ту візьму собі на спомин, Пісня буде поміж нас.
Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь, Я мов колос, зелен-колос нею повен. Жовтий лист спаде і виросте зелений, А ти в пісні будеш завжди біля мене.
Як зійдуть із гір сніги потоками, Ой, глибокими, на весні, Задзвенить дорога - стане спокоєм В далині мені, в далині.
Зимна осінь ще стежки листям не покрила, Бо до тебе на весні знов повернусь, мила. Твої руки я візьму знову в свої руки, Не розквітне поміж нас жовтий цвіт розлуки.