Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться...
Ой як болить моє серце,
А сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу,
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя,
Серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок,
По смерть не забуде...
Єсть же люди, що і моїй
Завидують долі.
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?
Що на полі, що на пісках,
Без роси на сонці?
Тяжко жити без милого
І в своїй сторонці!
Ванда Петрович-Сеник еще тексты
Другие названия этого текста
- Михайлова Марія - Виють вiтри, виют буйні (1905) (0)
- Ванда Петрович-Сеник - Виють вітри (27-11-1909) (0)
- Трубадур Тоні - Віють вітри (опера Наталка Полтавка) (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1