Щось душа хоче кави, зефіру... й тебе,
Це весна, тому брак вітамінів?
Сьомий сон уже бачиш, тихенько сопеш,
А ліворуч від тебе я гину!
А душа вимагає казок і чаїв,
Хоче вафель й смачні твої губи.
Ну, а ти бачиш сни, вже зо три сотні снів...
А де совість? Це, чуєш, так грубо!
Я розмов хочу вже... шоколаду... й обійм,
А ти спиш, і не маєш підозри.
Ну, і спи! Хоча це не байдуже мені,
Бо я хочу небачене досі!
Біля тебе лежу, а в думках щось гризе...
У очах стоїш ти... Й смачний пряник.
Тиха ніч так повільно, але, все ж, повзе,
Начувайся, бо скоро вже ранок!
Іванна Піхун (Парфенюк) еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1