Тримаєш душу поглядом своїм,
А у долонях грієш мої руки...
Не підберу із сотень тисяч рим
Точніших слів... Вони вже не для друку.
Тримай міцніш, а я прикрию тил.
Сховай мене за стіни з ровом, муром.
З тобою нас, як пару, охрестив
Той янгол, що назвали всі Амуром.
Тримай мене, коли приходить ніч,
Коли в пітьму перетікає вечір.
Коли удвох, у тиші віч-на-віч,
Малюй мені промінчики на плечах.
Тримай мене, цілуючи в уста,
Твої давно вже мають присмак кави.
Давай уже полічимо до ста
І утечем, щоб нас не відшукали.
Тримай мене, неначе я вода,
Немов, тебе давно вже мучить спрага.
Звичайна я, не грішна й не свята,
Якась в мені є досі рівновага.
Тримай мене, як той рятівний круг.
Чи я гублю тебе, а не рятую?
Яскравих іскр в перепаді напруг
Відчув сповна, коли тебе цілую.
Тримай мене, тримай, бо я твоя,
Бо я тебе за руки теж тримаю.
В сузір’ї нашім є ота зоря,
Яка підкаже, що я теж кохаю
© Іванна Піхун
Іванна Піхун (Парфенюк) еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1