мій велосипед без ланцюга перевозить солодощі й листівки місцевий охоронець місцевого універу на колодку зачиняє ворота мовляв "сьогодні пускаю лише своїх" - несолодко буде там нині
три чверті години кручу педалі бруківкою з вибоїнами, відчуваючи себе вершником, відчуваючи себе воїном жіночої статі, що в бою віртуальному перемагає олігархів і магнатів, розвозячи дітям солодощі й листівки-хенд-мейд
-ти мій тато?
буду тобі куйовдити волоссячко біле, випалене лампочкою-соткою спи на колінах, рви мої колготи нігтями, буду тобі тато-мамо-"тьоткою" ... більше не дивись телевізора завтра вернуся - жди
маршрути такі чимось схожі на круговерті коли не треба коліс, щоб їздити на велосипеді коли не треба ланцюгів, щоб возз'єднати шестерні й кожні твої педалі - в один бік звернуті