Pesni.guru - сайт для Гуру
У неволі тяжкій січовик молодий,
Умирав від кровавої рани.
Йому жаль лиш було, що могилу його,
Занесуть буйні вітри снігами.
Він свій край так любив, там дівчину лишив,
Сам поїхав в чужину вмирати.
Коли ворог лихий рідний край дорогий,
Став вогнем і мечем руйнувати.
Пройде років зо три і холодні вітри,
Занесуть ту могилу снігами.
Хто ж то міг би прийти і цвітів принести
На могилу січовика.
У неволі тяжкій січовик молодий,
Умирав від кровавої рани.
Йому жаль лиш було, що могилу його,
Занесуть буйні вітри снігами.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1