Осінь жовтим малює листя, Осінь білим фарбує коси. Одягла моїх літ намисто І в дарунок мені приносить. Ніби вчора малим ще бігав По холодній росі ранковій, І в святошній сорочці білій Славив світле Різдво Христове.
Приспів: Зачекай, не квапся моя осене, Я тебе ще в гості не запрошував. Хай ще я натішусь теплим літом, Ще горять в саду кохання квіти. Я в гріхах не всіх іще покаявся, Хай ще я онуків дочекаюся. Я ще журавлем лечу у просині, І тому не квапся, моя осене.
Посміхнулась хитрунка-осінь, У калину ховаючи сором. Так, неначе прощення просить, Що, можливо, прийшла за скоро. І нехай на моїм подвір’ї Вже прив’яло усе зелене, Я тобі все одно не вірю, Що прийшла ти таки до мене.