Тополі, ніби вартові,
Мене з доріг стрічають знову.
Найкраще місто на землі,
Колиска вічної любови.
О, мій Тернополе,
З тобою, лиш з тобою,
Світанки хочу зустрічати я;
Твоєю любуватися красою,
І рідним словом скроплювать вуста.
Ти - талісман на всіх шляхах,
Моя ти віра і надія.
Не загублюся у світах,
Бо в серці я тебе лелію.
О, мій Тернополе,
У тебе, лиш у тебе,
Водиця найсмачніша з джерела.
Як журавель, що не живе без неба,
Без тебе на землі я - сирота .
Ступаю знов на твій поріг -
Не хочу більше я розлуки.
Хто б пригорнути мене зміг,
Якби не ти у час розпуки...
О, мій Тернополе,
До тебе, лиш до тебе,
Як блудний син, вертаюсь із доріг.
Тут найясніше наді мною небо...
І найсильніший долі оберіг...
Василь Дунець еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1