музика Олександра Злотника
слова Степана Галібарди
Пливе моє життя в магічне синє море
з малого джерела батьківської землі.
Пливуть по нім човни із радості і горя.
Летять над ним роки як сірі журавлі.
Багато що було, що нині не сказати.
Для тебе я плекав високі почуття.
Та їх зуміла ти безжально розтоптати.
І лишилася сама на березі життя!
На березі життя і зорі, і світи.
На березі життя і зустрічі, й прощання.
На березі життя стоїш не згасла ти
як наше молоде кохання.
Ти інколи в мені засвітишся, мов осінь,
і руку покладеш на стомлене плече.
Але твої уста прощення все не просять.
І я його не дам, хоч серце запече.
Я сам собі суддя і сам собі підсудний.
І твій колишній крок не має забуття.
Пливе моя ріка, і все в житті ще буде.
Лиш ти стоїш, мов тінь, на березі життя!
На березі життя і зорі, і світи.
На березі життя і зустрічі, й прощання.
На березі життя стоїш не згасла ти
як наше молоде кохання.
На березі життя і зорі, і світи.
На березі життя і зустрічі, й прощання.
На березі життя стоїш не згасла ти
як наше молоде кохання.
На березі життя і зорі, і світи.
На березі життя і зустрічі, й прощання.
На березі життя стоїш не згасла ти
як наше молоде кохання.
На березі життя стоїш не згасла ти
як наше молоде кохання.
Кохання…
Василь Зінкевич еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3